Подальшу стратегію розвитку кафедри у 2023 – 2028 роках визначають нові виклики і реформаційні процеси, що відбуваються в освітній політиці, інноваційному розвитку України та у сфері архітектурної діяльності. Ведуча ціль програми розвитку кафедри – досягнення лідируючої позиції як провідного центру наукової та освітньої діяльності в області інноваційних технологій в архітектурі та дизайні. Також важливим пріоритетом є інтеграція у світовий освітній простір та нові вектори інноваційної науково-практичної діяльності.
ЗАДАЧІ:
- формування кластеру фахівців, здатних ефективно вирішувати проблеми, викликані стрімким інноваційним розвитком архітектурної складової міст;
- оптимізація комбінованого онлайн-офлайн формату навчання. Розвиток міжнародного та національного співробітництва з вирішення питань, пов'язаних із тенденціями розвитку сучасної архітектурної освіти;
– впровадження ведучих міжнародних практик в області інноваційних технологій у дизайні архітектурного середовища;
- сприяння практичному здійсненню міжнародних, загальнодержавних, регіональних та місцевих програм, спрямованих на розвиток концепцій SMART CITY;
- проведення теоретичних та прикладних досліджень щодо створення інформаційної бази з проблем стійкого розвитку міст та прилеглих регіонів;
- підтримка науково-практичних розробок студентів, аспірантів та науковців університету;
- встановлення взаємодії із структурами місцевого самоврядування;
- створення мультидисциплінарних дослідницьких груп для вирішення актуальних науково-практичних питань, спрямованих на досягнення містами України умов стійкого розвитку;
- розвиток грантової діяльності кафедри;
- розвиток стартапів та комерційних напрямів діяльності;
- опублікування результатів досліджень у вітчизняних та зарубіжних джерелах.
Стратегія розвитку кафедри заснована на наступних принципах:
Креативність: формування колективу, здатного формалізувати проблеми архітектурної складової міста як системи (в сукупності взаємодії соціальних, техногенних та екологічних факторів), генерувати та обґрунтовувати гіпотези щодо вирішення виявлених проблем, розробляти та реалізовувати на практиці стратегічні плани відповідно до гіпотез, що згенеровано.
Співпраця: активний обмін знаннями та ідеями з аналогічними структурними підрозділами країни та зарубіжжя.
Самозабезпечення:
- розвиток грантових та комерційних напрямів як матеріальної основи функціонування кафедри;
- використання науково-практичних напрямів діяльності кафедри для розвитку її бази матеріального забезпечення;
Розвиток: активний розвиток таких напрямків публічної діяльності кафедри як: блогерство, ведення власних чатів, сайтів та вебканалів для висвітлення та популяризації діяльності, просвітницька та волонтерська діяльність, організація конференцій, круглих столів та дискусійних клубів.
НАПРЯМКИ ТЕОРЕТИЧНИХ ТА ПРАКТИЧНИХ РОЗРОБОК:
Напрямок досліджень: архітектура «Стійкого розвитку».
Теоретичні напрямки:
Передбачається робота над кандидатськими та докторськими дисертаційними дослідженнями, серед них:
- Стратегії впровадження у архітектурно-будівельну практику вимог ДСТУ ISO 37101:2019 «Сталий розвиток у громадах, система управління сталим розвитком»;
- Методи регіонального природокористування як фактори формування «стійкої» архітектури;
- Інноваційна архітектурна урбаністика у контексті розгляду міста як частини відкритої еко-соціо-техногенної системи регіону.
- Методи прогнозування та запобігання «ефектів доміно» в кризах територій індивідуального житлового міського середовища;
- Інноваційні принципи реабілітації депресивних міських територій.
- Міжнародні стандарти сталого розвитку ISO як фактор формування вимог до трансформації архітектурної складової міст України.
Практичні напрямки:
- Покрокові методи реабілітації соціально, економічно та екологічно «депресивних» районів міста;
- Національна система «Добровільної екологічної сертифікації» об'єктів будівництва;
- Енергоефективна архітектура;
- Розробка інноваційних методів реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду.
Напрямок досліджень: SMART архітектура (як інструментарій виживання міста за умов глобального дефіциту ресурсів).
Теоретичні напрямки:
- Стратегії впровадження у архітектурно-будівельну практику високих технологій SMART CITY;
- Принципи формування архітектурної складової SMART CITY під впливом вимог ДСТУ ISO 26000:2019 «Настанови щодо соціальної відповідальності»;
- Інноваційні та мультидисциплінарні підходи к формуванню енергетичного профілю архітектурної складової SMART CITY;
- Принципи впливу інновацій BIG DATA на архітектурну складову SMART CITY;
- Вимоги щодо показників послуг та якості життя ДСТУ ISO 37120:2019 як фактор формування архітектурної складової SMART CITY.
Практичні напрямки:
- Програмний комплекс моделювання міста як складної динамічної системи;
Напрямок досліджень: Віртуалістика (як засіб роботи архітектора в умовах розвитку мультимедійних та інформаційних технологій).
Теоретичні напрямки:
- Користувальницькі якості віртуальної реальності в архітектурі;
- Програмне забезпечення для роботи з емерсивним середовищем як нові можливості архітектурного проектування;
- Архітектурна віртуалістика як метод комунікації органів міського самоврядування з міськими громадами;
- Ігрові віртуальні простори як інноваційний фактор розвитку архітектури.
Практичні напрямки:
- «Віртуальний університет» як інтерактивна платформа взаємодії ВНЗ України;
- «Віртуальна галерея мистецтв» як ВІМ платформа взаємодії архітекторів із представниками суміжних спеціальностей;
Напрямок досліджень: Відеоекологія.
Теоретичні напрямки:
- Методи аналізу візуальних якостей архітектурного середовища;
- Методи виявлення візуального комфорту різних рівнів візуального сприйняття архітектурного середовища;
- Методи управління візуальними якостями освітлення публічних просторів міста;
Практичні напрямки:
- Розробка стандартів візуального комфорту архітектурного середовища;
- Створення GIS карт візуально-депресивних фрагментів міста;
- Впровадження інструментарію нейромаркетингу в аналіз візуальних якостей архітектурного середовища.
Напрямок досліджень: Зелені стандарти в архітектурі.
Цей напрямок присвячено розробці національної системи добровільної екологічної сертифікації будівель, що дозволить максимально розширити можливості комплексного, економічно ефективного впровадження стратегій інноваційного екологічного проектування та будівництва.
